Жодна війна не має виправдання. Навіть якщо в бою вбито одну людину. Війна в Афганістані тривала більше 9 років.
Загинули десятки тисяч людей з різних сторін. Тисячі людей отримали поранення. Сотні колишніх воїнів померли від ран. Убитим і живим не було і нема за що виправдовуватися. Їх нема в чому звинувачувати. Але їх варто пам’ятати. Потрібно пам’ятати цю війну, цю трагедію...
Вона закінчилася для багатьох людей з Радянського Союзу 15 лютого 1989 року. В цей день останній радянський солдат залишив Афганістан. Цієї миті чекали мільйони. Хтось – з радістю, хтось з болем, а хтось з горем. Важко усвідомлювати, що сьогодні могли б створити власні сім’ї діти воїнів, які не повернулись з розпечених гір Афганістану. Та ті, хто повернулись, беруть на себе відповідальність жити за себе і за друга, який залишився на тій війні навічно, проявляють ініціативу та громадянську відповідальність за порозуміння та злагоду в суспільстві, розбудову на теренах нашого краю кращого життя.
В шанобі схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто загинув, низько вклоняємося тим, хто переживши смерть товаришів, страждання й муки, повернувся до мирного життя.
Сьогодні,15 лютого, данину доблесті Афганістану віддали сміляни. В урочистостях з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав взяв участь голова районної ради Косенко О.В.
